Коли кохання у вигнанні — вірші стають домом.
Архів цитат
Уся колекція сайту одним списком (без повторів). Сторінка 18 з 59. У базі 1752 унікальних цитат.
Не плач за мною — я у рядках лишаюся.
Людина — це пустеля, яку вона несе в собі.
Особистість — це маска, що стала шкірою.
Свобода починається там, де закінчується роль.
Пам’ять — це пісок, що висипається крізь пальці.
Дім — це те, що носиш усередині.
Порожнеча — не відсутність, а можливість.
Ідентичність — звичка, від якої важко відмовитися.
Межі виникають зі страху, а не з карти.
Ми ховаємо себе іменами.
Любов — це згода на чужу невідомість.
Реальність — угода між незнайомцями.
Самотність — спосіб бути чесним.
Сон — таємне життя тіла.
Тіло пам’ятає те, чого розум не знає.
Піщинка — форма вічності.
Місто — машина для забування.
Мова будує клітки, у яких ми живемо.
Випадок — єдиний бог, у якого я вірю.
Страх — архітектор звичок.
Людина — тварина, що втрачає обличчя.
Щастя — побічний ефект сенсу.
Думки — тіні наших вчинків.
Істина — те, що не зникає після пробудження.
Вина — ще одна форма пам’яті.
Час — пісок, який завжди чужий.
Маска захищає, доки не починає душити.
Сенс з’являється, коли зникають інструкції.
Існує лише те, що чинить опір.